Последние 10-20 этикеток

На главную страницу nuBO.ru

Web-обозрение "Ящик пива".

| Склад "Ящиков" | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 |

| 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 |

№ 82У (2001 г.). Кінець червня. Крим. Частина 1.

Поїздка до Криму почалась, природньо, з потягу, де було випито, на прощання, Московське пиво (від улюбленого Москворецького пивзавода). Поїзд зупинявся в Тулі, Орлі, Курську, Білгороді. Бабці на пероні пропонували закупитися пивом у вигляді "Балтики 3" та Тульського "Арсенального". Єдине що заслуговувало на увагу - це Пікур, який до того ж і коштував 15 проти 20 крб. за Балтику (а в ларьках при вокзалах - 11). "Пікур, класичне" - нормальне пиво, без особливих витончень. Цікаво, що у ларьках продавали саме курський Пікур, а бабці пропонували Пікур з прямокутною етикеткою, де вказані 3 виробника - Курськ, Пітер (Баварія) та Чернігів (Десна). Судячи з маркування, пиво було Пітерське та смак у нього трошки віддавав квітами, як у останніх варок Баварії.

"Пікур оригінальне" - трошки щильніше буде, а "Пікур, міцне" вде вельми щильний та міцний, на грані єрша.
У Курське роздався дзвінок мобільного телефона - дзвонв Юра Четвериков з Харкова, який запропонував зустріти нас там та пригостити місцевим пивом. Йому на подарунок вдалось у Білгороде прикупити тільки Липецького "Чорного принца" та "Дон -5", все ж привокзальні ларьки асортиментом не блищуть.
Юра ж пригостив нас Харківською "Новою Баварією", добрим пивом, але відомим набагато менше, ніж Рогань з того ж міста. Отже, "Нова Баварiя №11 та №13" (11 и 13 - це щильність) - легкі світлі пива. "№15" - вже більш щильненьке напівтемне пиво і, нарешті, "№17" - дуже щильне та помірно міцне світле пиво. Його можна порівняти з Калінкіним - насичений смак та відсутність спиртового присмаку.

Крім Нової Баварії, Юра пригостив також Полтавським пивом (за що йому ще раз веилка подяка). Полтавськое пиво (на відміну від Нової Баварії) було зустрінуте й у Криму. Етикетки у пива просто вишукані, на фольгованому мапері, але скануються дуже погано. Смак у Полтавського пива медовий (особливо у щильних сортів), але є невеликий болотний післясмак. Своїм смаком пиво вирізняється на фоні "європейських" лагерів від Оболоні та Славутича до Шустова й Гетьмана, що вони заполонили крамниці України (як Балтика, Клін, Бочкарьов та Очаково Московські полиці).
"Вакула" та "Фiрмове" - легкі світлі пива, у них болотний післясмак найбільш сильний. "Полтавське", "Старий Млин" (не плутати зі "Старим мельником" :-) та "Гелон" - більш щильні, мед вже відчувається. Нарешті, найцікавіші - "Ай-Нiкола" - вельми щильне світле пиво - дуже сподобалось та "Диканськi вечори" - відмінне темне пиво. А етикетка просто шедевральна!
Трохи про ціни - середня ціна цього пива близько півтори гривні (1 гривня = 5,5 рубля).

Ще в потязі був придбаний "Шустов №3, люкс", а в Севастополі - "Шустов #2, класичне" - пиво под відомою в Україні торговою маркою Шустов варить все той же Чернігів (відомий зараз у МОскві своєю "Стеллою Артуа". Смак типово європейський, просто таки стандартний лагер, а ціна вже порядка 2-х гривень.

Пиво під торговою маркою Гетьман варить Миколаївський завод "Янтар". Як іЧернігівська "Десна" завод входить у корпорацію Сан Інтербрю. Смак у Гетьмана - такий же "європейський", вихолощений. "Гетьман, свiтле" пили одночасно з "Шустов #2" і примітити різницю у смаку було важко. Але не думайте, що я його лаю - якщо ви полюбляєте пиво типу "Старий мельник" або "Балтика 3" - пийте Гетьман сміливо - відмінна якість, чистий смак, нема жодниї сторонніх присмаків та післясмаків - тобто типовий лагер для щоденного споживання. "Гетьман, класичне та коронне" нічем крім своеї стандартності не запам'ятались, а ось "Гетьман, темне" сподобався - тут при чистоті смаку та високій якості спостерігався багатий карамельний смак, який я полюбляю у темному пиві. Щильність висока, а міцність невелика. Також був випитий "Чорний принц" того ж пивзаводу і з тими ж параметрами. Особливої різниці смаку помічено не було, видно ллють з однієї діжки. Також дуже рекомендую. Взагалі пиво під маркою Гетьман також відрізняється від старих сортів цього пивзаводу, як пиво Солодов від "Красного Востока, світлго та класичного".

Перейдемо до, власне, Кримського пива. Сімферопольський пивзавод "Крим" зустірчається майже скрізь. Ціни доволі помірні - півтори гривні й менше, а літровий ПЕТ "Жигулівського" купували у Бахчісараї за 2 гривні! При цьому "Жигулiвське" справило враження - відмінне пиво з виразним солодовим та хмельним смаком, а під Бахчисарайський плов та чебуреки пішло просто на ура. Взагалі пиво цього пивзавода має квітковий присмак, як у наших Підмосковних заводів - Володимирського або Калузького (Бахус). "Крим, cвiтле" пився частіше за всі і дуже радуваі багатим квітковим ароматом. "Приятное свидание" та "Золотий грифон" зустрічаются рідше - цет більш щильне світле пиво. "Петрович" - дуже щильне пиво з насиченим смаком та помірною міцністю. У Ялті було знайдено "Кримське" під торговою маркою "Gold Zip" - теж цілком відчутний квітковий смак. Крім пляшок пиво широко представлене і у ПЕТах. Не гребуйте!

У Береговому, компанія Новотех теж випускаеє Zip Gold, але нам попалося їхнє нове пиво - "Баррел Голд # 2" (номер 1 не зустрічав - його просто нема, Ю.Ч.). Розлито за звичай у фірмовий літровий ПЭТ, у вигляді пузатої діжки. Пиво напівтемне і має сильний медовий присмак. Вельми смачне та оригінальне пиво. Придбано у Севастополі і коштує довить недешево.

Продовження - тут...
Версия на русском - здесь...

Павел Владимирович Егоров